Захистіть клімат! Не гальмуйте переговори!

Фото: Олексій Багнюк

«Захистіть клімат! Не гальмуйте переговори!» - з такою вимогою до можновладців звернулись українські екологи під час акції біля Міністерства охорони навколишнього середовища, яка відбулась 2 грудня.

Активісти блокували вихід з Міністерства, демонструючи свою незгоду з офіційною позицією України. В хмарі чорних повітряних кульок із надписом «СО2» та «Клімат змінюється! Час діяти!» екологи продемонстрували, що насправді означає позиція України на міжнародних переговорах зі зміни клімату.

Демонструючи рівні викидів парникових газів в різних країнах, екологи навели для прикладу сусідню Польщу. Там рівень викидів менше, добробут вищий, а позиція, яку країна презентуватиме на переговорах означає зменшення викидів на 20-30%. В Україні – все навпаки. Замість скорочення викидів парникових газів планується значне їх збільшення на 70%. Активісти пропонували перехожим та працівникам Міністерства чорні повітряні кульки, нагадуючи, що всі ми дихаємо одним й тим самим повітрям. Також представники екологічних організацій оприлюднили для Міністерства та Національного агентства екологічних інвестицій свою позицію щодо міжнародних переговорів зі зміни клімату.

Що ж вимагають від Уряду екологічні організації? «Україна входить до двадцятки найбільших країн-забруднювачів атмосфери у світі. А відтак наша держава також повинна брати на себе зобов’язання та принаймні зупинити ріст викидів парникових газів» – говорить Христина Рудницька з Національного екологічного центру України.

«В Україні значний потенціал енергозбереження. Тому мета зупинити ріст викидів парникових газів до 2020 року є економічно та екологічно доцільною. А міжнародне зобов’язання повинно стати стимулом для уряду запроваджувати необхідні програми енергозбереження» - говорить Ірина Ставчук, голова Робочої групи НУО зі зміни клімату.

«Зміна клімату вже не наукові жахіття– це реальність, з якою стикнемось ми та наші діти. Якщо не почати скорочувати викиди зараз, то за 5-10 років вже може бути пізно відвернути катастрофічні наслідки. Від кожної країни, в тому числі й від України, залежить успіх переговорів у Копенгагені.» - говорить Любов Єремічева з Кліматичного Руху України.

Акція, що відбулась, була присвячена міжнародним переговорам ООН зі зміни клімату, які розпочнуться 7 грудня у Копенгагені. На переговори прибудуть президенти, прем’єри та офіційні делегації зі 192 країн світу для розв’язання глобальної проблеми, яка загрожує всьому людству. Аби запобігти кліматичним змінам, країнам необхідно домовитись хто і на скільки знижуватиме викиди парникових газів.. Робити це необхідно якомога скоріше, оскільки, за оцінками вчених, ці зміни загрожують людству повенями, посухами, ураганами, голодом, нестачею питної води, хворобами, зникненням багатьох видів рослин та тварин. Людство може зупинити небезпечні зміни клімату - для цього існують усі технології та потрібно лише 1% світового ВВП. Справа за політичними рішеннями лідерів країн під час переговорів в Копенгагені.

Організатории акції: Робоча група зі зміни клімату та Кліматичний рух України.

Довідка:

Робоча група зі зміни клімату – мережа неурядових екологічних організацій, які співпрацюють між собою для реалізації права громадян на життя в безпечному навколишньому середовищі у зв’язку із загрозою глобальної зміни клімату. До її складу входять більше 18-ти екологічних громадських організацій зі всієї України.

Кліматичний рух України – рух представлений екологічними молодіжними організаціями та соціально відповідальним бізнесом, які об’єднали свої зусилля восени 2009 року. Діяльність спрямована на привернення уваги до проблеми зміни клімату. У фокусі цифра «350» - кількість часток на мільйон - рівень, визначений вченими як остання безпечна межа CO2 в атмосфері Землі.

Клімат минулого

Дослідження осадкових відкладень, викопних залишків флори і фауни, радіоактивності гірських порід тощо, показують, що клімат Землі в різні епохи істотно мінявся.

Протягом останніх сотень мільйонів років до антропогену Земля, була теплішою. Температура в тропіках була близька до сучасної, а в помірних і високих широтах набагато вищою від сучасної.

На початку палеогену, близько 70 млн. років тому, температурні контрасти між екваторіальними і приполярними областями почали зростати.

В антропогені температура у високих широтах різко знизилася і виникли полярні заледеніння. Останнє скорочення льодовиків в Північній півкулі закінчилося, близько 10 тис. Льодовий покрив залишився в Північному Льодовитому океані, в Гренландії, арктичних островах, в Антарктиді.

Останні 5 тисяч років клімат Європи коливався в порівняно вузьких межах. Сухі і теплі періоди кілька разів змінялися вологішими і прохолодними.

Приблизно за 500 років до н.е. опади помітно збільшилися і клімат став прохолоднішим.

На початку н.е. клімат був схожий із сучасним.

У ХІІ—ХІІІ ст. клімат був м'якшим і сухішим, ніж на початку н. е.

В XV—XVI ст. знову відбулося значне похолодання і льодовий покрив морів збільшився.

З XVII до середини ХІХ ст. клімат залишався холодно вологим.

З другої половини ХІХ ст. почалося нове потепління, особливо сильне в Арктиці.

Вам необхідно прослідкувати кліматичне минуле України, починаючи з X-XI століття і до сьогодні. Проаналізуйте кліматичні зміни та зробіть певні висновки до завдань власного проекту.

Клімат України

Клімат України переважно помірно континентальний, лише на півдні Криму має ознаки субтропічного.

Для клімату України характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Разом з тим, в Україні переважають дні з ясною, сонячною погодою — у середньому на рік їх 230-235. Гірські хребти Карпат і Криму захищають відповідно Закарпаття і Чорноморське узбережжя від холодних арктичних повітряних мас, які приходять з півночі.

Середньомісячна температура січня від -8°С на північному сході України та високогір'ї Карпат - до +4°С на південному березі Криму, липня - від +17°С на Північному Заході та +9°С у високогір'ї Карпат до +23°С на крайньому Півдні. У гірських районах температура протягом року нижча порівняно з навколишніми територіями. Тривалість безморозного періоду коливається від 150—160 днів на півночі до 200—210 днів на півдні та 270 днів на Південному березі Криму.

Вітри міняються по сезонах року: узимку в північній половині республіки переважають західні вітри, що приносять вологу, у південної - північно-східні й східні сухі й холодні. Улітку найбільш часті північно-західні вітри; однак у південній половині нерідкі також східні й південно-східні вітри, іноді суховії.

Опади розподіляються нерівномірно, їх річна кількість зменшується з заходу і північного заходу на південь і південний схід. Середньорічні суми опадів зменшуються з заходу і південного заходу на південний схід і південь від 650-600 мм до 300 мм. Максимум опадів припадає на Кримські гори (1000-1200 мм) і Українські Карпати (понад 1500 мм). На півдні, у степовій зоні, зволоження недостатнє і в окремі роки бувають посухи.